Базіль (1-й куплет)
Трійний посаг, добра жінка —
Більш ніж міг би хтось жадать;
Тут же й пан і паж-хлопчинка,
Дурень став би ревнувать.
Тільки ж приказку латинську
Мудрий справджує в житті:
Фіґаро.
Я знаю… (співає)
Gaudeant bene nati
Базіль
Ні… (співає)
Gaudeat bene nanti[1]
Сюзана (2-й куплет).
Чоловікові не вадить,
Якщо кине жінку він;
Жінка ж тільки трішки зрадить,
То й прийшов її загин.
Звідки ж то така неправда
Тих законів навісних?
Бо сильніші склали їх. (bis)
Фіґаро (3-й куплет).
Жан, чудний над міру всяку.
Жінку й спокій мать хотів,
Він купив страшну собаку
І в свій двір її пустив.
Всіх за ніч вона порвала,
Тільки лиха й не зазнав
той джиґун, що пса продав. (bis)
Графиня (4-й куплет).
Часом жінка вже не любить
Мужа, та не зна й гріха;
Інша ж зрадниця всім трубить,
Що весь вік його коха.
- ↑ Gaudeant і т. д. — латинсько-французька гра слів, що не надається до перекладу; „gaudeant bene nati“ означає: „хай радіють благородні“ (по-латинському); в „gaudeat bene nanti“ — останнє слово французьке; сенс: „хай радіє той, хто має багато грошей“.