Сторінка:Бомарше П'єр. Шалений день або одружіння Фіґаро. (Харків, 1930).djvu/55

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Граф (весело). Котре завдавало багато труду дівчатам! Ах, Сюзето, це чарівне право! Якби ти прийшла поговорити про його смерком у садок, я дав би таку ціну за цю маленьку ласку…

Базіль (говорить з надвору). Його ясновельможности немає в покоях.

Граф (встає). Що це за голос?

Сюзана. Яка я нещасна!

Граф. Вийди, щоб сюди не йшли,

Сюзана (збентежено). Щоб я вас тут залишила?

Базіль (кричить надворі). Його вельможність були у пані, вони вийшли: я подивлюсь.

Граф. І жодного кутка, де б сховатися! Ага, за цим кріслом… досить погано; але відряди його швидше.

Сюзана загороджує йому дорогу, він її легенько відпихає, вона відходить і стає між ним і пажем; але тимчасом як граф нахиляється і займає його місце, Керюбен крутнувшись кидається з ляку в крісло на колінах і там прищулюється. Сюзана бере сукню, що була принесла, закриває нею пажа і стає перед кріслом.

 
СЦЕНА IX
 
Граф і Керюбен (сховані), Сюзана, Базіль
 

Базіль. Чи не бачили ви його вельможности, панночко?

Сюзана (раптово). А чому б це я бачила його? Дайте мені спокій!

Базіль (наближається). Якби ви були більш розсудливі, то не знайшли б нічого дивного в моєму запитанні. Його шукає Фіґаро.