чоловік!.. (До Керюбена, що теж устав). Ви без плаща, шия і руки голі! На самоті зо мною! і цей видимий непорядок! і одержаний лист, і його ревнивість!..
Граф (знадвору). Ви не відчиняєте?
Графиня. Бо я тут… сама.
Граф. Сами! А з ким же ви розмовляєте?
Графиня (придумує). З вами, безперечно.
Керюбен (на бік). Після вчорашньої сцени й сьогоднішньої він мене уб'є на місці (біжить у кабінет для туалету і зачиняє за собою двері).
Графиня (сама, виймяє ключ до кабінету і біжить відчинити графові). Ах, яка помилка! Яка помилка!
Граф (трохи суворим тоном). Ви не маєте звичаю замикатися!
Графиня (змішавшись). Я… я придягала… я придягала сукні з Сюзаною; вона вийшла на хвилину до себе.
Граф (допитливо дивиться). Ви маєте вид і вигляд дуже збентежений!
Графиня. Це не дивно… зовсім не дивно… запевняю вас… ми говорили про вас… Вона пішла, як я вам казала…
Граф. Ви говорили про мене?.. Я вернувся занепокоєний; як я сідав на коня, мені дано один лист,
