Аллах віддасть стократно. Аллах твій великий довжник… такий, що довги совісно сплачує. Наша хата принесе тобі велике щастя. І я ваш довжник. Моя голова в тім, щоб вам усім було в моїй хаті так добре, як праведникам за пазухою Авраама. Відпічніть у кімнаті Селіма.
Пішли за Селімом до його кімнати. Кімната була простора, але порожня. Лиш під одною стіною був розстелений старий килим. На стіні висіла зброя.
За хвилину Мерсіна принесла, трохи кави й почала наливати її гостям у… черепки з яєць.
— Правда, що мій Селім практична голова — промовила Мерсіна. — Наші чарки витовклися, отже він і його гості пють з чарок, які нічого не коштують, бо їх несуть курки.
Гості випили, а Селім узяв шкаралущі з рук гостей та обережно поклав назад у кут.
— Правда, що мій винахід практичний? — запитав, звернений до гостей. — На ліпші чарки моєї плати не стане. Місячно належиться мені триста тридцять пястрів. Але вони до мене не доходять. Я тут сиджу з моїми альбанцями одинадцять місяців і одинадцять місяців жду на мою платню. І альбанці ще нічого не дістали. Мутеселім все каже мені, що гроші ще не прийшли з Ерзеруму, що й він, хоч довше сидить тут як я, ще не дістав ніякої плати.
— З чого-ж ти живеш? З чого живе мутеселім?
— Все, чого нам треба, беремо на борг.
— Люди не бунтуються?
— Бунтуються? А від чого мої арнавти?… Хоч незабаром і арнавти не поможуть. Заможніші вже геть усі вивтікали відси. Бідаки неба-
168
