— Це забагато! — отаман крикнув сердито. — Скажи йому, що ми не будемо панькатися з ним.
— А я тобі кажу, що то дивак і ти на нього не найдеш способу. Добре, що взагалі хоче говорити про окуп, бо у нього гріш має меншу вартість, як у тебе сміття. Не забудь, що я гість цього льорда. Він хоче, щоб і я пив з ним каву і закурив люльку. Також накажи принести збанок води.
— Нехай буде його воля. Принесуть йому їсти з його власного запасу. Принесуть каву, люльку і воду. За годину прийду на розмову. Тільки не гадай, що дальше буду терпіти ваші химери. Нехай жаден з вас не пробує вийти з каюти. Перед дверми будуть стояти два мої хлопці з готовими до стрілу пістолями. Папір лишаю у вас.
Отаман вийшов. На відхіднім казав сторожам розвязати Мортонові руки. Вони зробили це й також вийшли з каюти. По хвилині один ушкал приніс для Мортона їду, та для обох каву, люльки й воду…
Коли відійшов і запер за собою двері, Сивенький вхопив полишений ушкалом папір. Випорпав із-за підшевки кафтана малесеньку грудочку жовтого камінчика, капнув води на ліву долоню і в тій воді розтер грудочку жовтого камінчика. Нігтем відлупав від деревяної стіни каюти трісочку і водою став писати на папері, найперше на однім, потому на другім. А там забалакав до Мортона:
— Тепер бачите, чому я так силкувався на часок спекатись тих ушкалів. Ушкал приніс папір на те, щоб ми понаписували листи по гро-
21
