буду ждати. Вийдуть дїти на толоку, то побачу їх“.
Пустила ся душа до міста, щоби відвідати староство і раду повітову. О милю від міста бачить на брамі корчми якийсь великий папір, а на нїм великим письмом стоїть: „Пересторога!“ Читає, а се оповіщенє, що в околици вже появила ся холєра і поученє, як боронити ся перед сим гостем. В сїй корчмі сидїв лихвар, що мав в своїй кишени кілька громад і при всяких виборах доводив їх сим до хрунївства. Душа хотїла покарати єго і загостити під єго стріху. Хоче зійти з гостинця, та не може; відкинула її якась невидима сила. Був се карболь, вапно, йодоформ і инші якісь свинства, котрими жид позливав пляц довкола корчми, щоби не впустити до себе холєри. Душа пробувала то з сего, то з того боку, але смрід карболю не пускав її… Душа лишила жида і помандрувала дальше в сторону міста. В містї вже також приготовили ся на принятє страшного ворога і смродом карболю обвели місто як кріпость муром. То сюди, то туди пробувала душа закрасти ся до міста, але всюди ударила головою о сей невидимий протихолєрний мур.
„Доберу ся до вас иньшим разом — закляла душа — коли будете гадати, що холєра вже всту-
