Сторінка:Булка Ю. Нестор Нижанківський.djvu/27

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

“Спомин” сі мінор більш розвинена п'єса у складній тричастинній формі. Тема, на якій побудовані крайні частини, має щемливо-сентиментальний характер з типово романтичною мелодичною пластикою зі злетами й спаданнями, секундовими затриманнями і сентиментальною патетикою, що споріднює її з двома попередніми творами (її початковий мотив майже співпадає з мотивом “Відповіді на картку з Мадриду”). Тема середньої частини не протиставляється попередній, а виростає з крапкованого на сильній долі мотиву, тим самим розвиваючи попередній образ. Контраст досягається уведенням Ре мажору і більш компактною акордовою фактурою, яка відтінює легку пасажність, “летючість”, прозору поліфонічність у голосах першої частини.

Огляд ліричних фортепіанних мініатюр завершимо “Інтермеццо” ре мінор (1934), в якому панує той же меланхолійний настрій зі спалахами двох дещо екзальтованих кульмінацій. Ці кульмінації виникають у періодах вільного розгортання, які розпочинаються ідентичною чотиритактовою мелодичною фразою як тематичним зерном для варіантного розвитку (15+24 т.). Тою ж фразою і закінчується п'єса, створюючи пластичне обрамлення з колоритною гармонічною каденцією. Схожість образно-емоційного змісту в цих п'єсах, написаних у різний час, є наслідком схожості в тематичному матеріалі, гармонічній мові і фактурі.

Наступна група фортепіанних творів Н. Нижанківського пов'язана з засвоєнням елементів (насамперед мелодичних і ритмічних) українського фольклору. Його творчі пошуки в цьому напрямі були започатковані підчас віденських студій написанням двох п'єс: “З мого щоденника” (ля мінор) та “Коломийки” (фа-дієз мінор), між якими багато спільного як у формі, так і в змісті, а насамперед у танцювальному характері і типово романтичній віртуозній фактурі лістівського типу.

У п'єсі “З мого щоденника”, написаній у складній тричастинній формі, привертає увагу якість тематизму, а особливо першої теми, на якій побудовані крайні частини. Танцювальний її характер створений козачково-гопаковою анапестовою ритмічною стопою ( ), на якій будується несиметричний період з уникненням стереотипної для танцювального жанру квадратності (5+6). Мотивне дроблення у реченнях перекривається об'єднуючою роллю гармонії:

2 : 1 : 2     2 : 2 : 2  
t s D ts D t

Період повторюється, перетворюючись у складний, як першу частину простої двочастинної форми (II/II). Друга частина, розвиваючи анапестовий мотив, приводить до включення (репризи)