Сторінка:Булка Ю. Нестор Нижанківський.djvu/31

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

тональності. В другій — дві інтермедії (11 і 20 т.) з проведенням теми в тональності субдомінанти поміж ними і каденцією в мі-бемоль мінорі. Найпотужніша третя хвиля, в якій три проведення теми (в субдомінантовій та основній тональностях) і дві інтермедії (13 і 11 т.). Музика фуги сповнена внутрішнім напруженням, драматичним пафосом.

На інше спрямовані творчі пошуки композитора в “Малій сюїті”. Ми не побачимо тут зв'язків з національною традицією, фольклорними джерелами. Н. Нижанківський виступає тут як експериментатор, випробовуючи більш модерні засоби виразовості. Особливо яскраво це проявляється в гармонічній мові, у якій використані еліптичні гармонії, атональні побудови, цілотонова модальність, квартові акордові структури. Частини сюїти, за винятком 3-ої, написані в аморфних, нечітко структурованих формах, у яких музична думка протікає плавно й гнучко, висвітлюючи найтонші нюанси почуттів. Та незважаючи на такі неординарні виразові засоби, п'єси сюїти є яскравими й життєво правдивими портретними характеристиками. Полегшенню сприймання змісту цієї музики сприяє програма, зашифрована в підзаголовку та назвах п'єс: “Чотири листи до Неї та короткий зміст на початку”. А ось назви “листів”: “Лист про ніжність її рук”, “Лист про силу”, “Лист про мрії”, “Лист про насмішку над самим собою”. Початкова частина “3міст” змонтована з тематичних фрагментів наступних частин. Фінальна п'єса, написана у формі фугетти, закінчується невеликою кодою, побудованою на темі “Листа про ніжність її рук”, яка посідає в циклі особливе місце, вплітаючись у інші частини сюїти. У творі відчувається вплив Дебюссі, сприйнятий через посередництво чеського імпресіонізму, особливо В. Новака.

І на закінчення огляду фортепіанних творів Н. Нижанківського — про ще один збірник п'єс: Фортепіанні твори для молоді. До нього увійшло 5 мініатюр, призначених для дітей — початкуючих піаністів. Тут відсутні програмні та формотворчі засоби, які об'єднували б ці п'єси в єдине ціле. Тому їх не слід трактувати як цикл, хоча підбірка складена за принципом темпового контрасту творів, які витримані в одному стилі. Одностильність п'єс полягає в чіткій жанровій характеристичності, яка проявляється в типових, традиційних мелодичних інтонаціях, фактурних прийомах, метроритмічних особливостях. Все це виконано з почуттям бездоганного естетичного смаку, що й забезпечило п'єсам велику популярність і збагатило національний педагогічний репертуар. Легкому сприйманню дітьми цієї музики сприяють найпростіші форми, в яких ці п'єси написані. Однак простота і типовість виразових