Сторінка:Б.Г. Хлопи в раю. Ориґінал (1913).djvu/14

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
12

лякаючись руки справедливости, усунув ся на самоту. Але анї з лиця, анї з тону бєсїди зовсїв не можнабуло таке заключати.

— А позвольте дізнати ся, що тілько думаєте. Певно важке було житє, повне трудів і пригодів, — сказав я — не знаючи сам, якої сподївати ся відповіди.

— Кажете, повне пригодів? Нї, пригодів не було жадних. Я думаю над таким житєм, як воно виглядає загалом над таким, яким жиють усї люди. Знаю, вам видасть ся воно дивовижним і непонятним, але се велика задача. Думаю, я як я жив з другими і як другі зомною жили, Невжеж так треба жити! Полишивши всї законні власти і інституції — сама суспільність неволить і пригнїчує одиницї так, що годї рушити ся. Тебе поневолюють і ти других неволиш. Людий зовсїм нема, тілько пани і слуги, шпіони і доносчики. Як вирівнати житєві скривленя і супереч-