основну одиницю термінологічної системи, структура якої зумовлюється тим, що вона, з одного боку, є членом термінологічної системи, а з іншого – їй “притаманні риси, що є характерними для сучасної лексики загальнонаціональної мови” [Нікітіна 1978: 3];
“слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва” [Мостовий 1993: 191];
“мовний знак, який виражає спеціальне наукове поняття і відображає місце цього поняття у відповідній системі наукових понять, системі знань. Наукова термінологія являє собою систему термінів, за якою завжди стоїть система понять, котра реалізується в їх означеннях. Саме системність і поняттєвість відрізняють термін від нетерміна і надають спеціальній лексиці статус наукової термінології”[Табанакова 2001: 37];
“одиницю історично сформованої термінологічної системи, що виражає поняття та його місце серед інших понять, позначається словом або словосполученням, служить для спілкування людей, пов’язаних між собою єдністю спеціалізації, належить до словникового складу мови і підпорядковується всім її законам. Термін уживається для точного визначення поняття у певній галузі знань” [Пономарів 2001: 72];
“основну одиницю науки, спеціальних галузей знань і сфер діяльності людини, яка називає процеси та об’єкти й одночасно слугує засобом пізнання навколишнього світу” [Ивина 2003: 4];
“мовну одиницю (слово або словосполучення) спеціальної сфери вживання, яка є словесним позначенням наукового поняття, має закріплене дефініцією термінологічне значення, що є семантичною основою відповідного поняття і реалізується в межах певного термінологічного поля” [Сергєєва 2002: 4];
“слово або словосполучення, що позначає поняття певної галузі науки, техніки, мистецтва, основними ознаками якого є системність, відповідність позначуваному поняттю, наявність дефініції, тенденція до однозначності в межах свого термінологічного поля, тобто термінології певної галузі знань, стислість, стилістична нейтральність, точність, висока інформативність” [Симоненко 2007: 21];
“створене, запозичене або взяте із загальнонародної мови слово чи словосполучення, яке виражає поняття науки, спеціальних 21
