того матеріялу, яким вони орудують. Тільки з цього погляду можна установити об'єктивний ряд їхньої вартости. Безперечно, перше місце в ньому належить мистецтву, що не існує, хоч і були деякі спроби його створити — мистецтву запахів. Матеріял його такий тонкий і високий, що орган сприйняття його в людини не спроможен відрізняти його у відтінках. Тому й мова наша не має самостійної номенклятури для основних тонів запаху, як є це, наприклад, для кольорів. Це — ультра-фіялкова смуга мистецького спектру. Далі йде мистецтво шумів, музика, найвище з мистецтв, що реально існують. Третє місце посідає мистецтво слова, бо матеріял його багато означеніший проти шуму й потребує для художнього сприйняття тільки пересічної чутливости, але все таки ще досить тонкий і придатний до глибокої обробки. Грубі мистецтва починаються з малярства, замкненого в одній площині й нездатного так поширюватись для сприймання, як два попередні. Матеріял його, фарба, дуже конкретний та обмежений, бо передумовою своєю має світло. Темрява для нього неприступна, так само неприступний і розвій. Ви розумієте, як, дедалі конкретизуючись, матеріял починає обмежувати мистецтво? Ще більше позначається це на скульптурі, що може відтворити щось тільки в трьох вимірах. Але найгрубіше з відомих нам мистецтв є мистецтво дії, театр, що поєднує в собі конкретність усіх попередніх.
— Це й добре, — сказав Степан.
— Нарешті, — вів далі поет, не вважаючи за потрібне йому відповідати — інфра-червона смуга — мистецтво життя, мистецтво виключно конкретне, але так само неунормоване, як і мистецтво запаху. Щоб обійняти його, треба тільки вміти їсти. От я накреслив вам логічний ряд мистецтв за певним принципом, Для кіно в ньому немає місця. Це фокус, а не мистецтво, чарівний ліхтар плюс акторська гра, а не навпаки. Це розвага, тому всі фільми кінчаються щасливо. Та коли ви на ньому заробили, то частуєте мене сьогодні вечерею.
— Залюбки, — сказав Степан.
І вони влаштували в пивниці маленькій бенкет з пляшкою білого вина.
— Але я заздрю вам, — сказав поет. — Різниця між людиною та рослиною полягає, кажуть, у тім, що людині
