ті кружева з каменю на десятки метрів догори. Летять, щоб чеський пузатий манах унизу, сам подібний на химеру ненажерства, ліцемірно торкаючись чотків, бубонів мандрівцеві, що ось як-то шведи порубали статую короля такого-то, й такого-то, що тепер могутній чех здушив куцого німця в Празі і що королівська слава сяє ще й досі над Градчанами. Так (аж дико) в країні прокламованого всім демократизму наявні спекулянти на темноті будують ще й зараз храми, роздувають націоналізм, щоб легше було випробувати на спинах прикарпатських українців та празьких робітників на Вацлавськім намєсті нові кавчукові американські палки.
В такій атмосфері з одного боку вільного пересування під доглядом найкращої в світі охранки (одержала перший приз на якійсь міжнародній виставці по шпигунству), з другого — під ударами американської ґуми й релігійного смороду, — може чеська буржуазія тримати в склепаному вигляді свою «лоскутну» також державу. Бо словаки не вважаючи на велику кількість населення мають стільки користи від того ладу, скільки, мабуть, колишні грузини мали від царизму. Словак це постать, з якої, як колись з «хахла», глузує всяка пакость по шантанах, коли його виводять в націо-
