догадались, що жовтнева революція є порушення старого порядку.
Це так жартували в Парижі товариші французькі комуністи.
Коли ми запитали в Берліні сторонніх, як їм подобається ця анекдота, то нам відповіли, що вона має психологічний реальний ґрунт, бо ось вже не анекдота, а факти.
В Берліні в Тіргартені була якась революційна демонстрація. Тіргартен — сад з великою кількістю дуже кривих доріжок, обгорожених звичайним низеньким на чверть аршина плетінням, за яким на газоні росте трава. Поліція кинулась на натовп демонстрантів і почала його розганяти й бити. І що-ж-би ви думали: німці настільки звикли до порядку, що не кинулись утікати просто через газони, а звивались по кривизні цих доріжок і таким чином попадали під удари поліції, яка теж, правду сказати, креслила кривулі так само тільки по доріжках.
Зате ця психологічна риса дає змогу мати передовим групам пролетаріяту таку дисципліну, якої не так скоро, мабудь, досягне французьке робітництво, що загрузло в анархосиндикалізмі, коріння якого треба шукати, крім економіки, ще й в імпульсивності натури, і в демократичній зверхній розвязности, яку допускає
