Розіслав князь свої слуги по всьому світу. Пройшли вони всі королівства, всі царства, все шукали, все питали, — не знайшли пари тому черевикові. Так і додому повернулися.
Тоді Левень і каже:
— Коли не знайшли пари моєму черевикові, то другої нагороди мені й не треба.
Вийшов од князя, сів на свою шкуру та й полетів сам шукати тії пари.
Летить він та й летить. Коли бачить — протікає ріка гаєм.
На однім боці — панські будинки, а на другім — ходять в гаю голі люде і їдять траву. Спустився Левень додолу, підійшов до людей, поздоровкався, питає:
— Що ви за люде, що ходете голі й траву їсте?
Вони й кажуть:
— А такі ми люде — ми стрільці князівські, що живе по той бік. Вже сім років, як послав він нас сюди на полювання. Сюди пливли ми корабликом, а назад нас щось не пускає. Тільки випливемо на середину, то щось корабель наш перекидає. Наш князь не раз посилав од себе другий кораблик з харчами, то й його щось сюди не пускало, на середині ріки у во-
