Перейти до вмісту

Сторінка:Васильченко С. Не співайте, півні (1917).pdf/8

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Знову все стихає. З комори виходить Максим, потягається, далі іде кудись в глибінь, несе рядно, кобеняк, подушку, лагодить в коморі постіль. Коло Тихона зявляється Палажка.

2.

Палажка. (Товста, нечупарна, заспана молодиця). І за чим тільки дивиться теє начальство, що воно не спиняє отих бездільників, отих босяків. Як почнуть, тільки осмеркне, співи, та хіхоньки, то й до світа не заціпить їм. Родителі з останнього витрачаються, та учать їх, щоб із них люде вийшли, а од них користи чорт-ма і в заводі. Гармидер здіймать та не давать людям спати — отого вони вміють.

Тихон. І чим вони тобі шкодять?

Палажка. Чим шкодять! — Супокою немає од них — лякають!.. Тільки роздрімаєшся, — закричать, загалдикають, то й схопишся як опечений, аж серце забється. Аж тіло на тобі затруситься.

Тихон. А на мене, то я б іще платив би їм, що не сплять ночами, та село стережуть. Бо мені, як не чути їх гомону, то аж сумно в хаті стає.

Палажка. О, я тебе знаю! — Ти б і сам зашився до їхнього гурту, криве опудало, з хати утік би, коли-б не наглядав за тобою.

Тихон. Чому-ж тут і не втечеш із своєї хати, коли…

Палажка. Коли що? (Підступає ближче до нього, погрозливо). — Коли що? — А ну, кажи!

Тихон. Іди краще спати, моя Єлена Прекрасная, моя злотокудрая принцеса.

Палажка. Ні, — ти мені скажи — чого ти хочеш із хати тікать? Ти не белькочи мені отого чортовиння. Чого тобі — їсти, пити немає чого в хаті? Лежати немає на чому?