В селі К. згубила себе з романтичного причинення церковна хористка… Ховати її чином церковним тамошній священик позрікся. Люди принесли йому домовину з мерцем на подвір'я, поставили перед вікнами, а сами розійшлися. Ховала поліція.
(З газетної хроніки).
Буйне зелення в саду вже осінні золотарі позолотили, а подекуди палає воно мов огненне.
Тихо в моїй кімнаті. Вікно в сад стоїть одчинене і рине в його повітря, чисте й холодне, дише як вино. Зверху по стіні блукають од далеких хмар рожево-зеленяві тіні.
Сижу, зігнувшись над своєю торбою-мандрівницею, похапцем різне паперове шмаття в дорогу переглядаю, читаю давнє дрібне писання, суворо шелестять у руках папері, ніби псалтир над мертвим.
Листи, що забув уже од кого, щоденника якогось обірваний шматок… Вірші… зелені, зелені, як рута…