Цю сторінку схвалено
гів — шиплять і шумлять тисячами сполоханих гадів.
І німіють.
Гострішає тиша, густішає жахлива тінь.
А над чорними квітками, немов дихнуло свіжим вітром — спалахнули з новою силою, заяскрились і чорнішають і горять і шелевіють сталевим, мстивим огнем…
