Та шкода! Ночі темні й похмурі,
Ти далеко, кохана моя,
І під сьпіви скаженої бурі
Одинокий сумую тут я.
VI.
На добра ніч!
Вже багато зійшло цїї ночі,
Дзвін давно вже на північ дзвонив,
І самі заплющаютьця очі,
Мою голову сон похилив.
На добра ніч, голубко кохана,
Одинока в далеких краях!…
Поки сонечко завтра устане, —
Ніч с тобою я буду у снах.
VII.
Я кохав тебе без краю,
Але знав єдину мить,
Бо твоє сьвятеє серце
Вже в землї холодній спить.
Знав тебе одну хвилину,
Та забути я не міг
Нї твого кохання, мила,
Нї великих мук твоїх…
VII.
Безсонна ніч.
Тихо… В хатинї нї згука…
Як і що дня, — я тут сам…
Стихла неначе вже мука,
Край вже прийшов і сльозам…
Сьвічка ще блима помалу…
Тиша похмура й нїма…
Хоч би скоріше сьвітало, —
Ночі і краю нема!…
