III.
Як я розставався с тобою,
Схиливсь я на грудях твоїх, —
Там серце, розбите журбою,
Як пташка тремтїло у їх.
Ой як воно бєтьця і вяне,
Яка йому мука страшна
Тепер, як зосталась кохана
Сама, тілки з смутком вона!…
IV.
Я убрав мою хатину,
Як любила ти вбірать, —
Буде твій портрет, єдина,
Перед мене тут стоять.
Хоч широкий степ безкраїй
Проміж нас тепер полїг, —
Перед мене, як живая,
Ти в думках стоїш моїх.
Бачу я тебе й кохаю
В цїлім морі любих мрій,
І неначе затихає
Смуток лютий і тяжкий…
V.
Ми під місяшним сянням до схочу
Цїлувались с тобою колись,
І пливли не спиняючись ночі
І тепер запливли вже кудись.
О, бажав би я всї поривання,
Поцїлунки, розмови і вас,
Ті солодкії сльози с кохання
Повернути ізнов у цей час.
