Сторінка:Василь Чумак. Червоний заспів (1930).djvu/20

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
ЛЮБО

Любо!.. Далі!.. Руку!.. Хай загине цвіль!
Продзвеню востаннє дзвоном-ланцюгами —
оддалю крила — хвилювання піль…
…Он чорніє стежка тирсою-степами.

Онде моя хижа. В хижі павутиння.
В павутинні мухи. У кутку павук…
О, яке незграбне скніння-животіння!
Вгору!.. щоб мигтіли зіроньки між рук!

19