Ця сторінка вичитана
на-переривъ спішили обіймати іі. „Якъ імъ не надоість безъ перестанку цілуватись! Скоро, ій-богу, годі буде показатися на вулицю!“
У слідъ за сими словами двері затраснулись, и тільки чути було, якь скиглячи засунувся желізний засувъ.
