Ця сторінка вичитана
II.
ГОЛОВА.
Чи знаєте ви украінську нічъ? О, ви не знаєте украінськоі ночи! Вдивіться въ неі: зъ середини неба глядить місяцъ; необіймущий небесний склепъ розтягся, розтворився ще необятнішъ; и горить вінъ и дихає; земля вся въ срібляному світлі; воздухъ чудний, и холодно-душний, и повенъ роскоши, и ворушить моремъ запахівъ. Божественна нічъ! очарюща нічъ! Нерухомо, натхновенно стояли ліси, повні темнощівъ, и кинули величезну тінь відъ себе. Тихі и супокійні ті стави; холодъ и темность іхъ водъ понуро заключені въ темнозелені стіни садівъ. Дівичі гущавини черемохъ и черешень лякливо протягнули своі корені въ жереляний холодъ та инколи лепечуть листками, буцімъ серда-
