певне вспіємо де-що сказати объ німъ. Все село, уздрівши ёго, береться за шапки, а дівчата, и наймолодші, віддаютъ добри-день. Хто зъ парубківъ не зхотівъ би бути головою? Голові отвертий свобідний вхідъ до всіхъ табакерокъ, и здоровенний мужикъ, шанобно стоіть, здіймивши шапку, черезъ цілий часъ, коли голова запускає своі грубі палъці въ ёго лубову табакерку. На сходинахъ, або на громаді, не вважаючи на те, що власть ёго ограничена кількома голосами, голова завше бере верхъ, и майже по своій волі висилає, кого ёму завгодно, рівняти и гладити дорогу, або копати рови. Голова понурий, строгий зъ виду и не любить багато говорити. Давно ще, дуже давно, коли блаженноі памяти цариця Катерина іздила у Кримъ, бувъ вінъ вибраний за проводжальця; цілі два дні находився вінъ у сёму обовязку и навітъ удостоівся сидіти на кізлі зъ царицинимъ повозникомъ. И зъ тоі самоі пори ще голова вивчився роздумно и поважно похиляти голову, гладити довгі закручені въ-низъ вуси и кидати соколячий поглядъ изъ підлібя. И зъ тоі пори голова, объ чімъ би ні заговорили зъ нимъ, завше вміє наверпути річъ на те, якъ вінъ візъ царицю
