Сторінка:Вечери на хуторі близь Диканьки. Повісті, видані пасічником Рудим Паньком. Том I. 1864.pdf/135

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

не обіздриться добре, чи не дивиться зъ-відкіль своячка. Та ми майже все вже розказали, що треба, о голові, а пяний Каленикъ не дібрався ще и до половини дороги и довго ще честувавь голову всіми добірними словами, які могли тільки впасти на ліниво и незвязло обертаючийся язикъ ёго.