Ця сторінка вичитана
За дня всё супокійно, и слуху нема про нёго; а тільки стане примеркати, глянь на кришу, вже й осідлавъ, собачий синъ, димникъ…“
„И галушка въ зубахъ?"
„И галушка въ зубахъ.“
„Дивно, свату! Я чувавъ щось похоже ще за покійницю…“
Тутъ голова зупенився. Підъ вікномъ почувся галасъ и тупанє танцюючихъ. Зъ-разу тихо звукнули струни бандури, а потімъ прилучився й голось. Струни загреміли сильнішъ; скілька голосівъ стало підтягати — и пісня загула вихромъ:
Хлопці, чи чували ви?
Чи въ насъ голови не крепкі!
А въ старого голови
Въ голові розсілись клепки.
Набий, боднарь, голову
Желізними обручами!
Цвігни, боднарь, голову
Батогами, батогами!
Голова старий якъ бісъ,
Одноокий, кривий, хнюра,
