Сторінка:Вечери на хуторі близь Диканьки. Повісті, видані пасічником Рудим Паньком. Том I. 1864.pdf/17

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

коръ! а масло, отъ-отъ такъ и тече по губахъ, коли почнешь істи. И прийде таки на думку: чого-то вже не зроблять оці жінки! Отъ хочъ би — чи пили ви коли, панове, грушовий квасъ изъ терновими ягодами, або варенуху зъ родзинками та сливами? або, може чи не лучалось вамъ, иноді, істи путрю зъ молокомъ? Боже жъ ти мій, якихъ то на світі нема стравъ! іси-не наісися, та й годі; солодке, що й Богъ ёго знає! Торікъ… Та що се бо я, справди, розбрехався такъ?… Отъ приїзжяйте бо тільки, та приізжяйте поскорішъ; а нагодуємо такъ, що будете розказувать и своєму и чужому.

Пасічникъ Рудий Панько.