Сторінка:Вечери на хуторі близь Диканьки. Повісті, видані пасічником Рудим Паньком. Том I. 1864.pdf/47

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
VI.
Отъ біда! Романъ иде! оттеперъ, якъ разъ, надсадить мені бебехівъ, да й вамъ, пане Хомо, не безъ лиха буде.

Зъ украінськоі комедиі.

„Сюди, Опанасе Ивановичъ! Отъ осьде тинъ, підіймайте ногу, та не бійтесь: мій дурень пішовъ на всю нічъ зъ кумомъ підъ вози, щобъ що Москалі на случай не почепили.“

Се грізна половиця Черевика такъ ласкаво заохочувала боязького до плота притуляючогося поповича, которий хутко вилізъ на плітъ и довго стоявъ на німъ дводумчивий, буцімъ довге, страшне зъявище, мірячи окомъ, куди-бъ зоскочити лучше, и наконець, зъ шумомъ повалився въ бурянъ.