Ця сторінка вичитана
IX.
Ще съ-переду и такъ, у сякъ;
А зъ-заду, єй же, єй, на чорта!
Зъ народней казки.
„Чуєшъ, Уласе?“ говоривъ, піднявшись нічю, одинъ зъ юрби народу, що спавъ на вулиці: „візля насъ помянувъ хтось чорта!“
„А мені що до того?“ проворчавъ протягаючись Циганъ, що лежавъ візля нёго: „хочъ би и всіхъ своіхъ родичівъ помянувъ.“
„Але, бачь, такъ закричавъ, неначе хто душить ёго!“
„Чи мало чого чоловікъ не верзе зъ просоня!“
„Якъ хочешъ, але подивитись треба. А викреши жъ огню!“
