„По неволі втечешъ, коли сатанинська одежа…“
„Е, голубчику! дури иншихъ отсимъ. Буде ще тобі відъ засідателя за те, щобъ не пуджавъ чортівщиною людей!“
„Лови! лови ёго!“ почулося на другімъ кінці вулиці: „ось вінъ, ось утікачъ!“
И очамъ нашого Черевика показався кумъ въ жалкімъ дуже стані, зъ заложеними на-задъ руками, ведений кількома хлопцями.
„Чудеса діються!“ говоривъ одинъ зъ нихъ: „послухали-бъ, що розказує отсей мошенникъ, которому треба тільки заглянути въ лице, щобъ побачити злодія. Якъ стали питати, чого вінъ утікавъ, мовъ біснуватий, — полізъ, каже, въ карманъ понюхати табаки и замість табакерки витягнувъ кусень чортівськоі свитки, відъ котороі запалавъ червоний огонь — а вінъ давай Боже ноги!“
„Еге, ге! та отсе зъ одного гнізда обі птиці! Вязати іхь обохъ у-купі!“
