зенька безъ перестанку обертаючася и все, що ні попадеться, нюхаюча мордочка закінчалася, якъ у нашихъ свиней, кругленькимъ пятачкомъ; ноги були такъ тонкі, що коли-бъ такі мавъ Яресківський голова, то вінъ переломавъ би іхъ у першімъ козаку. Але за те зъ-заду вінъ бувъ настоящий губерський стряпчий въ мундирі, тому що въ нёго висівъ хвістъ такий острий та довгий, якъ теперішні мундирові фалди; тільки хиба по цапиній борідці підъ мордою, по невеликихъ ріжкахъ, що торчали на голові, и що ввесь бувъ не білішъ коминяря, можна було догадатися, що вінъ не Німець и не губерський стряпчий, а по просту чортъ, которому послідня нічъ осталася волочитись по білому світу и виучати гріхамъ добрихъ людей. Завтра жъ, зъ першими дзвонами на утреню, побіжить вінъ не обзираючись, загнувши хвістъ, у свою берлогу.
Міжъ-тимъ чортъ закрадався по-тихоньки до місяця, и вже протягнувъ-було руку вхопити ёго, але на разъ сіпнувъ іі назадъ, акби попікшись, поссавъ пальці, забовтавъ ногою, и забігъ зъ другого боку; и знову відскочивъ и сіпнувъ назадъ руку. Однакже, не вважаючи на всі невдачи, хитрий чортъ не поки-
