Цю сторінку схвалено
IV.
Морозъ сильнішавъ, а въ-горі такъ зробилось холодно, що чортъ перескакувавъ зъ одного копитця на друге и хухавъ у кулакъ, щобъ скільки-небудь загріти змерзлі руки. Та не дивно и змерзнути тому, хто товчеться відъ ранку до ранку въ пеклі, де звісно, не такъ холодно якъ у насъ зимою, и де, надягнувши колпакъ и станувши передъ огнищемъ, неначе справді кухмистеръ, підсмажувавъ вінъ грішниківъ зъ такимъ удовольствомъ, зъ якимъ звичайно баба смажить на Різдво ковбасу.
Відьма и сама почуяла, що холодно, не вважаючи на те, що була тепло одягнена; и тому, піднявши руки въ гору, відставила ногу, а принявши таку поставу, якъ чоловікъ летучий на лижвахъ, не зігнувшись ні однимъ суставомъ, спустилася по воздуху,
