наче по ледяній спадистій горі, и прямо въ коминъ.
Чортъ такимъ самимъ порядкомъ відправився у слідъ за нею. Але такъ якъ отсе звірятко проворнішъ усякого франта въ панчохахъ, то не дивно, що вінъ, при самімъ вході въ коминъ наіхавъ на шию своій коханці, и обоє очутилися въ обширній печі межи горшками.
Подорожниця відхилила по-тихоньки заслонку, поглядіти, чи не назпросивъ синъ іі Вакула у хату гостей; але побачивши, що нікого не було, поминувши тільки мішки, що лежали на-середъ хати, вилізла зъ печи, зкинула теплий кожухъ, поправилася, и ніхто-бъ и не пізнавъ, що вона передъ часинкою іздила на мітлі.
Мати коваля Вакули мала відъ роду не більшъ якъ сорокъ літъ. Вона була собою ні гарна, ні погана. Трудно-жъ и бути гарною въ такі літа. Але вона такъ уміла причарувати до себе найважніщихъ козаківъ (которимъ, не завадить міжъ иншимъ замітити, мало було нужди до красоти), що до неі ходивъ и голова, и дякъ Осипъ Микихворовичъ (розуміється, коли дячихи не було дома), и козакъ
