Цю сторінку схвалено
VI.
Въ ту пору, коли проворний франтъ зъ хвостомъ и цапиною бородою літавъ зъ комина а потімъ знову въ коминъ, висяча въ нёго зъ-боку на перевязці калитка, въ котору вінъ спрятавъ украдений місяць, якось невзначай зачепившися въ печі, розтворилася; місяць, користуючись симъ случаємъ, вилетівъ черезъ коминъ Солошиноі хати и плавно піднявсь по небу. Все освітилося; метелі якъ и не було; снігъ заяснівъ широкимъ сріблянимъ полемъ и ввесь обсипався криштальними звіздами; морозъ наче потеплівъ; товпи парубківъ и дівчатъ показалися зъ мішками; пісні задзвеніли и рідко-де підъ хатою не товпилися колядники.
Чудно блищить місяць! Трудно розказати, якъ гарно потовктись у таку нічъ поміжъ купою регочучихъ и співаючихъ дівчатъ
