— Ой! — зареготалась вона. — А чого так?
— Щоб поменше зуби продавала…
— А ви купіть. Дешево.
— Я так куплю, що не позбираєш послі…
— Ой, матінко, який сердитий цей дядько. Мабуть, маленьким кішка переступила.
Але Кузь одвернувся. Він не хотів більше говорити з нею.
А дівчина раптом повернулась, перехилилась до Грицуня, схопила за плечі і зробила так, ніби хотіла його перекинути.
У Грицуня спершу в лиці пробіг ляк, а потім зразу весь засяяв.
— А диви! — здивовано придивлялась вона до нього. — І в нього сині очі… Ех, ти! Тоже…
І, випустивши плечі його, почервоніла вся, сіла на своє місце, ще подивилась на Грицуня і, одвернувшись, затихла. Так таки зразу затихла, не кричала вже, не сміялась, немов весь базар умент роз'їхався. Тільки водила очима по людях і очі чудно всміхались,
А Кузь, бачивши все те, бачивши, як зашарілось лице Грицуня, сплюнув, махнув рукою і ліг під гарбою. Хай все іде, як хоче.
Економія була невеличка, її можна було всю запакувати в скриню і під пахвою занести куди хочеш.
Кузь зразу-ж, як приїхали, глянув, висякався і сказав, що це не економія, а старий свинюшник.
Але Грицунь не згодився.
— Та ти, може, ще скажеш, що я луччої небачив нікада? — з грізним дивуванням подивився на нього Кузь.
— А скажу! — посміхнувся Грицунь.
Кузь подививсь на мене, я на Кузя, — такої мови ми ще не чули од Грицуня. Ні, ми не чули від нього такого ніколи!
