Сторінка:Винниченко В. Вибрані твори (Київ, ДВУ, 1927).djvu/93

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

засоромився людської мерзоти і прикрився густою хмарою.

Тихо. Липина й бересток, ніби й собі злякавшись страшної темної сили, не шелестять густим листям і, близько притулившись одне до одного, тільки вряди-годи щось боязко прошепотять і знову замруть.