Сторінка:Виріб вин. 1927.pdf/6

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
— 5 —

як також даємо тепер спеціяльну поживку дріжджову. Яка скількість цукру і які поживки потрібні до даного вина — про це буде мова пізніше. Те все треба вимішати, посуду прикрити добре і переховати в теплому місці — 24 годин. Потім відділяємо овочеву мязґу від дійсного мощу, перефільтровуючи брагу до окремої посуди, якої велична має відповідати скількости браги.

До фільтровання мощу уживається чистого льняного або флянельового мішочка. Брагу вливаємо в мішок аж до верха і чистий плин стікає до приготованої посуди.

Памятати треба, що посуда, якої уживаємо при виробі вин — не може бути залізна, мідяна або цинкова, хиба що є емаліована! Опріч того при усякій роботі мусить бути зберігана безумовна чистота, бо инакше вино не вдасться.

Приготовлений дійсний мощ, відділений від мязґи, піддаємо тепер ферментації. Повна бочілка чи бутля затикається чопком з чистої вати, а коли почнеться ферментація, треба цей чоп замімити скляною руркою (лійкою), осадженою в корку, щоб скрізь цю рурку виходила піна, яку треба усувати. Коли ця бурхлива ферментація устає, усуваємо корок з лійкою, а даємо щільно притикаючий корок з ферментаційною руркою. Корок заливаємо парафіною, а до рурки вливаємо води, додаючи не богато ґліцерини або алькоголю. Хто не має ферментаційної рурки, може залити мощ в шийці парафіновим олієм або чистою оливою до висоти 1 центиметра. При цьому останньому способі треба час від часу доливати чистої води до посуди, щоб завше була заповнена під верх, бо коли повітря дістанеться до мощу, тоді замість вина, будемо мати оцет.

Потрібна до ферментації температура має виносити від 17—22° С. Наколи температура є вища, тоді вправді ферментація відбувається скорше, але мощ тратить свої ароматичні складники. По кількох тижнях, коли мощ перестав ферментувати, а бачимо це по тім, що вже мала скількість кульочок виходить з плину, який зверха починає вже прояснюватися (кляруватися), треба сферментований мощ стягнути ґумовою руркою до другої чистої бочілки осторожно, щоб не нарушити осаду на дні, а це необхідне тому, що осад дріжджевий розкладається і зіпсує вино. Щоби посуда була завше повна, можна доповнити мощ иншим вином, або водою, а як не маємо вина, а води не хочемо за богато давати, тоді треба вкинути в плин чистого креміня, або шклянних галок, щоб плин піднісся аж до верха. Опісля замикаємо посуду, як раніш, сливою, або ферментаційною руркою.

Стягнене вино треба держати в холодному місци, де воно на протязі кількох неділь зовсім виклярується. Наколиб це в часі 2—3 місяців не наступило, треба раз стягнути