вино до другої посуди і знова лишаємо в спокою так довго, аж вино зовсім зчиститься. Бо лише цілком чисте вино можемо стягати до фляшок.
Щоби знати, коли вино можна вже до фляшок стягати, треба зробити таку пробу: беремо трохи цього вина і вливаємо до фляшки та лишаємо у фляшці, незакорковане, на кілька днів. Коли ця пробка вина у фляшці не зміниться по 4—5 днях, ані під зглядом барви, ані під зглядом чистоти (кляровности), тоді можемо це вино спускати у фляшки, бо воно вже дозріле. (Коли замітимо на поверхні пробки вина — кожух, то це не має ніякого значінння.) Коли вино по 6 місяцях ще не виклярувалося, тоді можемо приспішити те чищення в той спосіб, що додаємо до вина неперевареного худого молока (без сметани). На 20 літрів вина доливаємо 1/20 часть літра молока і мішаємо. Білко молока зітнеться у вині і воно стане ще більш каламутним, одначе по певному часі білко осідає на дні і вино прояснюється. Замість молока можна додати желятини (2 ґрами на 25 літрів). Желятину мочимо раніш на протязі цілої доби у зимній воді, опісля зливаємо сю воду і даємо ¼ літра свіжої води та заварюємо це аж желятина розплинеться. Опісля додаємо до тої желятини ½ літра вина, мішаємо і те все вливаємо в бочку з вином, докладно мішаючи. Коли виклярується — стягаємо до фляшок, осторожно, щоб не нарушувати осаду.
Як треба переховувати вино? Перш всего воно має бути стягнене до чистих фляшок, які щільно закорковуємо і переховуємо в сухому місци. (Фляшки мають лежати, а нє стояти.) Корок треба обляти ляком, або стеариною. Чим довше вино лежить, тим воно краще і вартніще.
Вода якої уживається при виробі вина, має бути переварена. Водою роспускаємо овочевий сок тому, що наші овочі мають звичайно за богато квасів.
Цукор, потрібний до виробу, мусить бути ґрисіковий, не фарбований ультрамариною. Треба памятати, що даний рід дріжджей може переферментувати лише певну кількість цукру, тому можемо додавати до вина лише стільки цукру, скільки потрібує відносний рід дріжджей.
Понище подається точно, скільки треба цукру на пять літрів мощу:
|
