Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/19

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
11. В школї танцїв і елєґантських рухів.

'A place і Ґеньо повів свою панну до лавки.

— Я кажу вам, панї: пять ночий гуляти без впину, то не така мука, як тота матура!

— Та то кажуть, що там мож відписувати.

— Відписувати? Так гадаєте? Не штука то хвалити ся чужими руками, але своїми! Ми всї робили самі! Нї панї, се не таке диво! У нас все так — противно у паннїв. В нас матура на карку, а ми гуляємо. Ми зухи! Дивує се вас?

Панна Маня дивила ся на білу вставку у своєї сусїдки…

 
12. Відвідини.

Василїв батько дивив ся на купу книжок свого сина і дивував ся.

— А ти то все мусиш нїбито вміти?

— А ви як гадали? Та усе, бо пощож би воно ту стояло?

— Наука! А в нас то є професор, що уміє й примовляти. А старій Михайлисї, як примовив, то два тижнї конала, а він каже, що вміє всю науку! А то все змістить ся тобі в голові?