рациї, витяги з істориї, писана фізика — усе те летїло на землю, а семаки піднимали і дїлили ся. А коли впала математика, то покій ходив від сварки.....
Увійшли матуристи, що нинї здавали.
— Алеж бо ти пиняєш ся, мов ґімназияст! Незабаром маємо іти на місто, а ти ще не готов! Пощож тобі академікови каламаря? Певно жаль ґімназияльних часів!
І завстиджений Льольо викидав через одно вікно каламар, через друге перо з ручкою.
|
|
Ішли містом в цивільних убранях. Машерували й посвистували, курили папіроски та вимахували палицями.
Люди уступали ся їм з дороги.
А коли матуристи стрінули своїх давних товаришів, що були тепер при урядї податковім, то дивили ся на них з гори і кланяли ся — відклонювали ся їм з чемности.
— Але який я щасливий, що позбув ся уже клопоту — мовив Янко.
— Розуміє ся, розуміє ся! То нїби дурниця, але ми перейшли вже найтяжший крок в житю!
