Цю сторінку схвалено
— То нїби я була уже стара?
— Нї, Ілїє! Ми єще не старі — але уже і не дїти. І хотяй твій татко каже, що ми нїбито дїти, але ми не дїти… Так так Ілїє! Зрештою то тільки старші уміють любити ся……
3. Любовні листи.
Ілїя грала прості ґами на фортепянї, а тодї одержала через вікно рожевий лист від Уляна.
»Моя найлюбійша Ілїє!
Не знаю, що стало ся, що нїчого не пишеш; чи може Ти чого загнївала ся? Не знаю лише, чого би Ти мала гнївати ся. Не гнївай ся! Уже давно мрів я про якесь то щастє, тай тепер єще мрію про нього, але вже не як про таке, що, його не маю; мрію про нього, як про таке, що його вже маю — а ним то Ти Ілїє! А що про Тебе мрію, то чую ся дуже щасливим.
Твій усе і всюди Тебе
щиролюбячий Улян,
ученик IVа кляси«.
щиролюбячий Улян,
ученик IVа кляси«.
|
|
А Ілїя відписала на картцї зі зошита:
