Сторінка:Володимир Леонтович. Спомини утікача (1922).djvu/128

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
— 127 —

вони завжде під її натиском. Несвідомі і неідейні вони може і раднішіб цілком їй піддатися, та своя стихія переважає і не дає, раз-у-раз відчувають вони своє фальшиве становище, часом се здійма в їх образу і роздратованість та здебільшого, позбавлені ідейної свідомости, вони скоряються, пристосовуються, хитрують, запобігають і витворюються поміж ними типи „хитрих малоросіян“, яких в свій час було багато і на Великій Україні. Брак же вищих інтересів витворює між їми замилування їжею, піяцтвом, усякими нищими втіхами.

***

Большевики все насували, становище Ростова було непевне. Через Катеринодар почалася евакуація і з дня в день на станцію з півночи надходило все більше і більше поїздів з інституціями, приватними людьми, військом. Поїзди ті забивали колії, мусіли чекаючи черги, перестоювати в Катеринодарі по кілька день. Офіціяльно казалося, що одступають тимчасом до Новоросійську а звідти почнуть знов наступ. Та вже мало хто тому няв віри. Хто міг, виїздив за кордон, та здобувати візи було нелегко, не в усіх була змога виїздити і через брак грошей.

За Одесу надходили вістки, що вона не в силі оборонятися. В Криму становище