Сторінка:Володимир Леонтович. Хроніка Гречок. 1931.pdf/111

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

мадські діячі нераз ремствували на його, що ні патріотизм, ні політичні переконання не зачіпають його так, як питання особистого, приємного та спокійного життя, або, як сказав один з них, що Левко Андрієвич ні холодний, ні гарячий, а якийсь теплуватий… Але в дійсности був він, хоч і еґоїстичною, та з високорозвиненим моральним та естетичним почуттям людиною, нездатною ні на який несовісний або й негарний учинок, а палка та гостра вдача Гречок тільки до якогось часу затаїлася в нього десь глибше.

В товаристві Левко Андрієвич був дуже приємною людиною, а, маючи багато вільного часу, часто запрошував до себе гостей тай сам любив їздити в гостину. Веселий, привітний, часто влучний на жарти та дотепи, був він скрізь бажаним гостем та улюбленим знайомим, чи родичом.

Так без хвилювання, без особливих пригод, власне одноманітно, плинуло його життя… Йому було вже шістьдесять пять років, коли вибухла революція. Був він ще кремезний дід, міцніший від багатьох пятидесятилітніх, і годен був хоч і двацять пять верстов йти пішки, або прогуляти цілісіньку ніч у любому товаристві.

Політична революція сливе зразу повернулася на соціяльну, а незабаром перевелася на боротьбу кожного проти всіх задля своїх власних інтересів. Серед тієї боротьби потяг до політичної волі десь зник зовсім, а соціяльні питання зробилися засобом до приєднання симпатій юрби та до захоплення влади.

Людність хвилювалася, забирала панську зем-