Чистим типом спілки є добровільна спілка, В ній виступає ясно те, чим вона ріжниться від спільноти: її раціоналістичний характер та все, що з ним вяжеться. Перш усього, підкреслений Теннєсом зовнішній, чисто механичний характер спілки. Спільноту можнаби назвати орґанізмом[1]), з огляду на її власну внутрішню силу, яка творить та удержує її[2]). Противно, спілка є типовим механізмом, частини якого звязані з собою тільки зовнішньо і можуть бути довільно виділені. Також зріст та розроджуваннє спільноти і спілки відбуваються, по анальоґії орґанізму та механізму, там шляхом внутрішнього розросту, тут способом зовнішнього прибуття та поділу.
Найглибша ріжниця лежить ось в чому.
Тому що почуваннє відноситься все до цілої людини, то і суспільство, основане на почуваннях своїх членів, охоплює цілу їх особовість. Се є тенденція кождої спільноти, яка випливає з самої її істоти. І навпаки, кождий член спільноти має наклін, належати до неї цілим собою, „з тілом і душою“, в усіх напрямах думання, почувань та поведення. Не так спілка. Її родить не почуваннє, а раціональна потреба обєднання для означеної ціли. Через те вона не потребує охоплювати собою людини більше, як сього вимагає означена ціль і поза сим оставляє людині повну волю[3]). Типовою спілкою є „товариство для означеної ціли“, „Zweckverein“[4]), з обмеженою строго областю усуспільнення своїх членів. Таким чином, члени спілки належать до неї не всею своєю особовістю, а тільки обмежено, означеним її напрямом, а поза сим лишаються свобідними, оскільки не є членами инших спілок. Сіммель уважає сей момент безконечно важним для розвою одиниці. Його праця про суспільне ріжничкованнє присвячена переважно значінню усуспільнення шляхом спілок в звязку з раціоналізацією та індивідуалізацією життя. Варто пригадати, що питаннє про обмеженнє державної власти, отже про вільну від неї сферу життя одиниці, звязане з питаннєм про ціли держави, отже з розуміннєм держави як „спілки“[5]). В сьому виступає теж ясно обговорювана прикмета спілки.
- ↑ Етимольоґічно, орґанізм значить те саме, що механізм. Тільки згодом, в великій мірі через забуттє його первісного значіння, набрав вів значінні в якому ушито його тут. Гл. Kistiakowskij, „Gesellschaft und Einzelwesen“, 1899, стор. 19 і слід.
- ↑ G. Radbruch, „Grundzüge der Rechtsphilosophie“, 1914, стор. 105.
- ↑ Simmel, „Soziologie“, „Über soziale Differenzierung“.
- ↑ O. Gierke, „Das Deutsche Genossenschaftsrecht“, Bd. III. S. 221 і раніще.
- ↑ O. Gierke, „Johannes Althusius“, стор. 280 і слід.
