в Квебек конґресі француських канадийців кликав один з головних борців канадийської язикової боротьби, архиепископ Брюкезі: хай живе анґлійський прапор і француська мова. На відбутому у вересні 1912 в Берліні німецько-бразилійському конґресі, заявив один з німецько-бразилійських промовців, що Німці в Бразилії вимагають тільки охорони та визнання своєї вірности для традиції, але за се дають новій батьківщині вірну любов, а майно та кров за її цілість[1]). Навіть коли приняти, що в обох сих випадках маємо до діла з непокінченим ще процесом, то й тоді є воно доказом, що значіннє культури для нації не є абсолютне.
2. Боротьба й обєктивні прикмети нації. Обставина, що ріжні чинники по черзі могли відограти ту саму ролю в життю нації, є доказом, що жаден з них не є абсолютною прикметою нації, що їх роля означена історичними умовинами та що вони — тільки ріжні форми феномену, якого найглибше єство лежить не в них. Саме незалежне від сеї змінчивости явище, се суспільство, яке в стремлінню до політичної самостійности в боротьбі за неї стає спільнотою.
Реалізація політичної волі, се чинник, який творить націю. “Національний принціп не звертає зразу вістря проти членів инших націй. Він звертається in tyrannos“, каже Мізес і далі каже, що сей принціп “революційний, він хоче усунути всяке панованнє, яке не відповідає його принціпам, але рівночасно є і пацифістичним. Яка ще істнуватиме причина війни, коли всі народи будуть визволені?“[2]).
Сю пацифістичну ноту, ноту національної толеранції підчеркують і другі автори як характеристичну для молодого націоналізму[3]). Такий погляд не зовсім вірний. Він може відноситися до ідеольоґії, яку голосять провідники передовсім поневолених націй, але не до реальних фактів з життя націй. Сі факти показують, що толєранція відноситься тільки до націй, між якими не мається ніякої колізії інтересів, натомість не має вона ніякого примінення там, де входить в гру “національний інтерес“.
Значіннє сього останнього слова дуже неозначене і само слово дуже надуживане головно завойовницьким національним імперіялізмом. Тут ужито його в значінню інтересу, звязаного з самим соціольоґічним процесом творення та істнування національної спільноти. В сьому значінню національний інтерес розтягається на все, що може пособити творенню сеї спільноти, або спиняти її. Отже в сій сфері виявили нації в періоді своїх народин крайню нетерпимість. Ведені стихійною
