Перейти до вмісту

Сторінка:Воля. – 1919. – Т. 2. Ч. 1-5.pdf/61

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

60

Т. 2. Ч. 2.

ВОЛЯ



Антанта не дає свого війська, пробувати використати проти большевиків ворожий до них настрій українського селянства і інтеліґенції. Але то було би льогічно для далекозорих політиків…

Маклакови, Струве, Сазонови та Ізвольські бють в бубни і тімпани по случаю остаточного зруйнування України, не помічаючи, що своєю ворожою політикою до українського народу вони не тільки не помагають Колчакові і Денікінові, а навпаки — грають в руку большевикам. Виходить:

— На злість свому батькові собі вуха відморожу!…

Саме ефектне місце в „строго секретномъ“ ціркулярі є безперечно кінець його, де автори повідомляють місцевих діпльоматів, що ніби то Українці „пользуются и по сію пору средствами отъ Нѣмцевъ“, що б вести пропаганду, котра зараз на їх думку вже не має ніякого значіння „въ виду принятого Антантой рѣшенія“. 3 нижче надрукованого допису з Гааги читачі ясно побачуть, куди і на що зараз йдуть німецькі марки. На жаль російські діпльомати забули один євангельський вираз:

— „Нѣсть тайно, ниже не уявлено будетъ!…“

——————

N. N.

Антанта і Росія.
(Від власного кореспондента.)

Гаага 4. VIII. 1919.

Негативне відношення Союзників до питання про інтервенцію в Росію виявилося тепер з досить значною певністю. Це в звязку з політичними напрямами Мирової конференції взагалі було причиною того, що широкі кола російського громадянства значно перемінили напрям своєї прихильности. Ознаки цього повороту уже можна ясно відчути і в відозві Бурцева і в відомому листі Л. Андреєва: „Спасите“ (Ратуйте!). Закордонна російська преса без винятку висловила своє негативне відношення до Англії і Франції. Скрізь починають говорити про необхідність порозуміння з Центральними державами. Особливо гостро це помічається в колах старих російських посольств, монархичних групах і у громадянства взагалі і навіть у кадетів. Союзники уже звернули увагу на ці саме кола: за всіма більш видатними діячами установлено нагляд. Контакт, що подекуди доходив до інтімности між офіціальними представниками, перетворився тепер в підозріння, хоч і є ще невелика кількість окремих одиниць, які зносини з союзниками продовжують і із довірря їх не вийшли.

Союзники ставлять на увагу росіянам, незадоволеним політикою Англії і Франції, їх монархичний напрям, що йде наперекір умовам сучасної політичної сітуації.

Особливо обвинувачують росіян в таємній згоді, яку заключили впливові і військові кола з Німцями і Японцями. В місцевих офіціальних установах провадиться слідство з метою офіціально установити факт цього союзу. За підозрілими людьми установлено надзор.