Т. 2. Ч. 2.
73
ВОЛЯ
На Америку також не можна покладати великих надій. В Північних Американьських Штатах готується нова війна, вже тепер з Японією. Привід до неї дає шантунське питання. Вільсон не мав на стільки впливу, щоби обмежити японські апетити, і Версальський трактат віддає Японії величезні виливи над Хінами, що загрожує прямо інтересам Америки. А що японські імперіялісти, користуючись слабістю Хін і ослабленням білої раси війною, не хочуть зрезіґнувати з Шантунґу, то може, а навіть мусить прийти до оружного конфлікту.
Останні відомости з Ню-Йорку дуже песимістичні. Небезпека війни з Японією, яка стає популярною в Америці, з одного боку, і внутрішні заворушення, расова війна між білими і муринами з другого — усувають можливість запановання Америки над Европою. Америка мусить полагодити так чи инакше негрське питання. Мурини домагаються рівноправности всіх рас, до чого не хочуть допустити білі. І хоч Лінкольн зніс муринську неволю, то все ж таки мурини, яких в Америці, особливо в південних, більш аґрарних штатах дуже богато, є громадянами другого, нищого ранґа. Тимчасом анґльосаксонська культура витворила дуже численну інтеліґенцію, котра веде провід в боротьбі за рівноправність рас. Як звичайно буває, ґазети і брошурові бомби, якими обстрілювали себе противники, перемінились в матеріальні кулеметні і гарматні набої, які неначе докучливі мухи літають по вулицях великих американських міст. Муринські ґрандіозні бунти вибухли в Вашінґтоні і Чікаґо і їх пришилося гасити військовою силою. Що муринський рух розростається, доказом може послужити факт, що в багатьох містях Північної Америки, заведено стан облоги. На полагодженя дуже болючого муринського питання прийдеться американському урядові затратити дуже богато енєрґії.
Невеселі також вигляди на американський урожай. Жнива, які розпочалися, не дадуть сподіваної кількости хліба. З усіх мість повідомляють про недород так, що Америка ледви чи зможе дати зголоднілій Европі потрібну кількість хліба. Прийдеться їй підперезати шлунки і попостити. Взагалі наслідки пятилітної жорстокої війни перевищають пророкування найбільших песимістів. Економічний розвал повний. Затерлася ріжниця між переможцями і переможеними. Всіх перемогла економічна руїна, з якої вийти приходиться людству дуже тяжко.
З Камінця Подільського.
В честь галицького війська було улаштовано урочисте представлення драми Старицької „Дорошенко“. Головну ролю грав М. Садовський. По представленню виголошено ряд промов: іменем Директорії говорив член її Макаренко, іменем Міністрів д. Мартос, делєґат повстанців д. Щадилів, іменем Галичини дякував за привіти Др. Петрушевич, в кінци промовляв головний отоман С. Петлюра. Бесідники серед одушевлення публіки представили причини реальної згоди наддніпрянців з наддністрянцами і біжучі завдання спільної праці. З промови п. Мартоса: „Зараз Україна переживає ту саму хвилю, як під час гетьмана Дорошенка. Тільки непереможна сила народу визволяє нас. Здавалося нам, все вже пропало, але ми бачимо, що брат — галичанин іде до нас, а з другого повстанці присилають своїх послів, аби координувати працю і спільно битися. Ми тепер не боїмося зради. Тепер той щасливий момент, коли ніхто не посміє зрадити рідний край“. З промови представника головного штабу армії військ У. Н. Р. отамана Капустянського: „Вітаємо Вас, дорогі брати, і віримо, що недалеко вже час визволення“ з промови т. Щадиліва (представника Центр. Повст. Ком., члена
