Т. 2. Ч. 1.
7
ВОЛЯ
1) басейн Південного Бугу з притоками Сімахою і Інгулом, які разом дають водний шлях довжиною коло 400 верстов;
2) басейн Дністра, який дає коло 500 верстов, і
3) Північний Донець з притоками, які разом дають коло 300 верстов.
Ці басейни не мають того значіння, яке має Дніпровська сістема, але для своїх районів вони мають досить серьозну вагу, тим більше що Дністр і Північний Донець потрібують шлюзовання, і через це можуть бути джерелами (особливо Дністр) для нових запасів електричної енергії, себ то можуть спричинитися утворенню нових промислових оазів. Відносно сістеми використання цих рік треба сказати все, що було сказане про Дніпровський басейн.
Водяний скарб України остільки великий, що відповідне використовування його може цілком змініти фабрично-промисловий уклад її життя.
Утворення цілком нових промислових районів, забезпечених дешевою енергією в місцевостах, що не мають специфичних прикмет промислових районів, може бути переведене на цілком нових прінціпах — на прінціпах кооперації. При цьому питання забезпечення робітничих мас у внутрішньому їх житті повинно бути розвязане, базуючись на найновіших здобутках прогресу, науки і гігієни, і таким чином будуть витворені цілком нові форми промисловости, а робітниче питання придбає зовсім инший зміст.
Лишається сказати ще кілька слів про шляхи і можливість скорійшого шлюзовання Дніпровських порогів. Відома річ, що самим кращим і вигіднішим для краю і держави було б — розвязання цеї справи самою державою, але колосальні витрати грошей непосильні для держави; війна, яка провадиться весь час, майже цілковита руйнація аппарату державної влади і господарства краю, будуть вимагати від держави такого напруження сил, навіть після закінчення військових акцій, що про реалізацію зазначенних нами думок не можна й думати.
А між тим економіка краю і необхідність викликати до життя нові сили за для більш успішного і скорійшого відновлення краю і ліквідації усіх ганебних наслідків революції і анархії, конче вимагає можливо скорійшої реалізації такого грандіозного підприємства. Єдиний шлях — це заклик чужоземних капіталів на підставах концесій. Можливі два рішення цього питання:
1) концесія при участи в підприємстві правительства, і
2) концесія на загальних підставах, але під контролем правительства.
Термін концесії, право викупу, умови встановлення фрахта і продажна ціна електріки — все це обов’язково повинно бути предбачене і закріплене угодою, як рівнож повинно ввести прінціп постепенного зменшення усіх тарифних прибутків підприємства в залежності від постепенного росту користування ним і звязаного з цим збільшення прибутків. Річні тарифи перевозки повинно урегулювати так, щоби вони завжди були нище відповідних залізнодорожних, навіть,
