передовсім належиться слово посудженим о несповнювання обовязків. Вони повинні відповісти на це прилюдно піднесене обжалування. Повинні оповістити, коли їх вислано з України, як довго їхали до Риму, коли там приїхали, та коли і яку працю розпочали, в яких таборах і коли були, або хто їм перешкодив бути там.
Від такої прилюдної відповіді не сміють відмовитися члени місії для військово полонених тим більше, що між публикою ходять сензаційні вістки про деякі місії, про страшні квоти, які кождий член тих місій побирав і досі побирає місячно, нічого не зробивши за це і т. п. Говорять про такі платні, як 10.000, 20.000, 30.000, 60.000 грошевих одиниць закордонної валюти у місяць, що напримір на австрійські гроші дає дуже значні квоти, на українські прямо застрашаючі, а й на чужі перевищає ґажі міністрів упорядкованих держав! Добрим працьовникам стоїть добре заплатити.[1] Одначе коли підносяться закиди, що праці нема, треба справу вияснити. В усіх державах світа правительства оповіщують своїм народам норми, після яких оплачують працю урядовців, а ті урядовці оповіщують звідомлення зі своєї діяльности особенно докладно тоді, коли прилюдно інтерпелюється правительство, чи дану інстітуцію.
На днях берлінське міністерство фінансів внесло новий законопроєкт в справі платні державним урядовцям. Засади його такі: Висота платні залежатиме від: — 1. степеня й відповідальности урядовця, 2. його освіти й фахової практики, 3. порівнання з доходом, який приносить подібна праця в свобідних званнях, 4. від економічного становища й життєвої стопи загалу населення. Дохід урядовця складається з: — а) основної платні, б) з місцевого додатку, який обійматиме додаток ізза дорожнечі й додаток на виховування дітей. Всяких инших додатків, зворотів, видатків і т. п. уникати.
Весь дохід повинен бути такий, щоб урядовець міг удержати семю. Коли одержує державне помешкання, то відчисляється йому з платні. Дорожняні додатки зміняються відповідно до дорожнечі. Додатки на дітей дається до 18. року життя дітей. Дотеперішних 173 ґруп платні (жалування) німецьких урядовців стягається до 13.
Хоч німецьке правительство також соціялістичне і вийшло з партій, та не дає воно важних постів людям без освіти тому, що вони соціялісти, як це діється у нас і т. п.
Ми не маємо функціонуючого парляменту, який міг-би потягнути до відповідальности і правительства й урядовців. Отож остає нам преса. Коли заінтерпельований уряд не відповідає, то публика має право думати, що піднесені прилюдно закиди — правдиві. Тим більше у нас, де часто-густо посади за границею були партійними синекурами й діставалися людям, які за границею не робили нічого, крім скандалів по кабаретах і публичних домах. Не відносимо цього до італійської місії, бо знаємо особисто декого з її членів. І якраз длятого сподіваємося вияснення від них — докладного, прилюдного вияснення.
- ↑ Розумієтся не забагато там, де калік нема чим заосмотрити!
