рішаючий голос мають польські поміщики-плянтатори, їх бюрократичні прислужники й політична ідеольоґія цих прислужників, олицетворена в найбільш шовіністичній вшехпольській струї.
По нашим інформаціям дві перші (чисто політичні групи) Української Національної Ради на території Соборної України (не треба казати: в Камінці, бо за той час вона могла вже перенестися до Могилева або деинде) складаються з таких груп:
I. Праві:
1. Українські хлібороби-демократи. Це партія земельних власників, „буржуазна“ й нереспубликанська. Основана вона за часів гетьмана. До провідників її належать інж. Шемет і відомий історик Ліпінський, автор знаменитих праць, бувший посол У. Н. Р. у Відні. Булоб вельми інтересним, якби п. Ліпінський виступив бодай з коротким теоретичним уоснуванням цеї партії, яка у нас належить до найбільш правих, а у инших народів моглаб належати до центра.
2. Українська народня партія. Вона основана в літі 1919. р. На чолі її стоїть Богун. Погляди його відомі з публікацій в органі галицького правительства „Республиці“ і з окремої публікації, виданої в Камінці в осени 1919. р.
3. Народня республиканська партія. На чолі її стоїть інж. Медвецький, геодезіст-академик високої освіти. До провідників її належать ще ветер. лікар Вротновський-Сивошапка та відомий публіцист літературний критик Олександер Ковалевський, а з Галичан публіцист Біберович (брат будапештенського посла). Час оснування цеї партії мені невідомий.
II. Центр:
4. Українські соціялісти-федералісти. Це одна з найстарших українських партій над Дніпром. Вона розпоряжає найбільшим числом освіченої інтеліґенції. Між її провідниками є люде з чималим політичним виробленням, хоч і не на найчільніщих місцях. Це партія української інтеліґенції. В її рядах переважна скількість університетських професорів, учених, економістів і. т. п. На чолі її стоїть тепер відомий український публіцист, автор Історії Української Літератури Сергій Ефремов. Партія ця витворилася з т. зв. радикальної групи Грінченка й уконстітуовалася в 1904. р. Але традиціями зягає значно давніще.
5) Українські соціялісти-самостійники. Друга назва цеї партії: УНП „Українська Народня Партія“ (не мішати з Богунівською! Між ними ведеться спір ізза назви). Вона сложена з шістьох груп: I. Укр. соц. самостійники; II. УНП (1901); III. Національні соціялісти; IV. Соціялісти-конфедералісти або революційні незалежні соціялісти (ґрупа Маєвського); V. Національні революціонери; VI. Самостійики демократи (ґрупа покрою проф. Тимченка; тут примикають всякі безпартійні). До провідників її належать Олександер Макаренко (не мішати з членом Директорії А. Макаренком, безпартійним!) і М. Кревецький, бувшій міністр фінансів при Директорії, що довгі літа був високим урядовцем міністерства фінансів за царату. З Галичан на-
