Сторінка:Воля. – 1921. – Т. 2, Рік 3. – Ч. 1-12.djvu/85

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


котрий складався на протязі багатьох десятків років тяжкого труду і зараз безжалостно нищиться до щенту фанатиками комуністами. Єврейське населення України, котре в переважній більшости складається з торговельного та ремісничого, оказується завдяки безглуздої большевицької системи націоналізації торгівлі та ремісництва цілком викинутим за борт економичного життя, зараховується большевиками в масі його до людей без певних занятій, зводиться ними до концентраційних лаґерів і потім вивозиться цілими потягами в глиб Росії та Сибіру на всякого рода примусові роботи.“

Євреї-біженці з України, котрі масами тікають від большевицького пекла, передають, що не тільке ціле населення України, навіть самі большевики переконані, що на Україні не утримаються і що в недовгому часі прийдеться їм залишити Україну, де вони не мають ніякого ґрунту під собою. Серед Євреїв-біженців з України панує певність, що незабаром удасться звільнити Україну від большевицької окупації і що установиться там міцно влада незалежної Української Народньої Республіки, що являється єдиним можливим виходом та порятунком для всього населення України.

Подвойскій, який станув на чолі спеціяльно орґанізованого апарату для боротьби з селянським повстанням на Вкраїні, заявив співробітникові „Одесского Коммунара“, що „революційна влада рішила перестати церемонитися з анархичними виступами тих, що в селі переховують контрреволюцію, та вирвати її з корінням, не спиняючися перед ніякими заходами“.

У харьківських комуністів виринула думка, чи дійсно не краще очистити „тимчасово“ Україну, щоби всі партійні й військові сили сконцентрувати у Великоросії і таким робом „скріпити революції“ там, а потім рушити орґанізованим і пляновим походом на Україну.

В околиці Винниці большевиками спалено шість сел.

Демаркаційну лінію над Збручом пильнують тепер краще, ніж раніш. Причиною того стала велика сила втікачів. Досіль захоплено при переході кордону понад 400 осіб. Недавно розстріляно в Кам'янці-Под. 17. осіб, зловлених на кордоні та запідозрілих у шпіонажі.

„Почесна комуна“ є орґанізована большевиками над Чорним морем, з санаторій і дач, призначених для лікування й відпочину партійних (комуністичних) діячів.

Махно оголосив мобілізацію усіх здібних носити зброю на Катеринославщині й Херсонщині. Мобілізація йде під українськими національними гаслами й жовто-блакитним прапором.

Сквира. Кішінівська газета „Новое Слово“ повідомляє, що в Сквирі, на Київщині, селяне арештували мійський Виконавчий Комітет і всіх його членів розстріляли. Після цього селяне, оточивши місто шанцями, нікого до себе не пропускають.

Бірзула. Вздовш залізниці Бірзула—Гнівань посовуються відділи самочинно й панично демобілізувавших себе червоноармейців. По дорозі вони сполучуються з повстанськими відділами для спільних операцій проти большевиків.

Лозова. Козаки, сполучившись з загонами Антонова, продовжують енерґійний наступ проти совітських військ.

Харьків. Восьма й девята червоні дівізії, які вислано для порятунку Харькова, цілком відтяті від своєї операційної бази відділами Антонова. Антонов обійшов праве крило большевиків і цим паралізував їх наступ.

В Одесі помер бувший голова літературного Товариства, відомий своїми докладами на літературні, філозофські та громадські теми Г. Г. Лівшиць.

На ст. Деражні, яку захопив був на короткий час якийсь повстанчий загін, найдено силу відозв, підписаних „Головним Повстанським Комітетом Волині й Поділля“.

Амнестія повстанцям обіцяна з боку харьківського уряду, як що вони складуть зброю до 16-го квітня. „Рідн. Кр.“ пише, що повстанці, зі свого боку, оголосили амнестію комуністам, як що вони передадуть їм владу до 1-го травня.